Відкриваю гру без ніяких думок. Починаю читати і рзумію, що щось не так, дочитавши до гієн, я подумав що це просто такий ,,прикольчик,, з москалями, чи то російськомовними з своїм ,,руським міром,, в голові, але після літаків до мене дойшла ця алюзія, остання сцена з мамою, надзвичайно сильна, заставила мурашок пройтись по мені,
Чудовий стиль візуалу, я не художник, тому про технічні деталі ніц не скажу, але саме стиль - супер. Дуже своєрідний і приємний, одразу впадає в око. Текст теж не підкачав.
Дякую, прочитав із задоволенням.
Єдине, що муляло - в налаштуваннях "невидимий текст" замість "непрочитаний текст" ("unseen text"). Розумію, що там пропускати нічого, але просто груба помилка *вимкнув перекладача*
Я рада що прочитала ваш візуальний роман. Взагалі, це той випадок коли ти читаєш, і захоплюєшся історією, цією алюзією на нашу реальність, і навіть на дрібні недоліки не хочеться звертати уваги. Я не знала до чого приведуть мене мої вибори (я чомусь якраз таки думала, що її мама вже давно померла), тому сюрпризом стала розв'язка, і власне те, що я вийшла на найбільш позитивний з можливих, фінал.
Мальовка у вас така красива. *-* Я не художниця, тому не вмію описувати якось професійно деталі, але мені просто імпонує ваш стиль. А ці очі гієн...поля...фінальний арт — краса.
Сценарно мені імпонує те, як ви мову ка*цапську передали в тексті, да і загалом ці відсилки до їхніх основних тез, які викликають хіба стурбований(?) сміх. А ці розмови з "батьком" у полі...такі по дитячому нескладні, але містять в собі маніфест всім нам. Вкотре повторюся, що історія якось так працює, що крім похвали і нічого додати.
Єдине на що вартуватиме звернути увагу, то підправити у налаштуваннях локалізацію, замінивши текст опцій на більш доречні назви, якщо ви плануєте ще вдосконалювати гру.
Успішного успіху вам у майбутніх проєктах, якщо вони плануються.~~
(Вирішила вам написати кодерка візуального роману "Розчаровані")
Извините, напишу на русском, так как я иностранка (не из России или Украины). Украинский язык понимаю примерно на половину.
Вы пока что мой фаворит, очень понравилось по общему впечатлению, атмосфере и особенно стилю рисовки. Отдельной похвалы заслуживает, то как изобразили главную героиню. Стиль рисовки очень мягкий, словно передаёт её хрупкость. Конечно, есть и недочёты, как рисовка поверх фото у фона с подсолнухами, но в общей композиции всех артов это не сильно бросается в глаза. В конечном итоге, всё же больше положительных эмоций от новеллы, так что не хочу сильно заострять внимание на недочётах. Самый последний арт и вовсе добил морально своей атмосферой и силой которой от него исходит, пробивает на слезу.
На счёт сюжета, мне конечно пришлось кучу всего вбивать в переводчик, но это того стоило, не разочаровалась, даже наоборот.
Музыка и звуки хорошо подобранны, вписываются идеально в концепт данной новеллы.
Чудова алюзія на війну та російську пропаганду. Дуже глибока робота, в кінці навіть просльозився. Дякую за цю історію, вміння так майстерно зробити алюзію - це мистецтво.
Той момент коли основна ідея новели схожа на ідею нашої, настільки що можна робити кросовер). (навіть в назві).
Ну і ви образили гієн з аналогією на р...ю, в пустелі де зазвичай вони живуть і де не є найбільшими хижаками, у них просто така доля (я розумію що це відсилка до Короля Лева чи Мауглі). Навіть тарганів би аналогія образила б. (та й наших щурів теж)) Не знаю можливо б пліснява... Ще на що у мене аналогія то це на Аврору з Дитя Світла (Сhild of Light)
Що сподобалось - стиль, такий наче намальований олівцями.
Що не зовсім - ну... загальна ідея, що дівчинка слабка і повинна тікати щоб вижити. (хоча, можливо просто на інші гілки просто не вистачало часу) Тобто я рекомендую до прочитання і отримав задоволення. Дякую!
Пх-пх, так, теж помітила деяку схожість в назві, але ще поки до вас не дібралась. Думаю, що реалізували цю ідею ми все одно по різному.
Я вибрала гієн як образ, оскільки вони "плямисті" (з відсилкою на військову форму), та щоб було ще протилежне від пташок, щось типу взагалі не сумісне і очевидне на "не брати\сестри" птахам.
Пх-пх, я розумію, ну що ж, буває. В мене в задумі і не було показати сильну дівчинку, яка з всім справляється. Адже саме тому, що вона не справляється - вона і потрапляє у "пташину казку" і переживає пройдені життеві події через призму цього світу.
← Return to game
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Відкриваю гру без ніяких думок. Починаю читати і рзумію, що щось не так, дочитавши до гієн, я подумав що це просто такий ,,прикольчик,, з москалями, чи то російськомовними з своїм ,,руським міром,, в голові, але після літаків до мене дойшла ця алюзія, остання сцена з мамою, надзвичайно сильна, заставила мурашок пройтись по мені,
Дякую за чудову роботу!
Слава Україні!
Чудовий стиль візуалу, я не художник, тому про технічні деталі ніц не скажу, але саме стиль - супер. Дуже своєрідний і приємний, одразу впадає в око. Текст теж не підкачав.
Дякую, прочитав із задоволенням.
Єдине, що муляло - в налаштуваннях "невидимий текст" замість "непрочитаний текст" ("unseen text"). Розумію, що там пропускати нічого, але просто груба помилка *вимкнув перекладача*
Я рада що прочитала ваш візуальний роман. Взагалі, це той випадок коли ти читаєш, і захоплюєшся історією, цією алюзією на нашу реальність, і навіть на дрібні недоліки не хочеться звертати уваги. Я не знала до чого приведуть мене мої вибори (я чомусь якраз таки думала, що її мама вже давно померла), тому сюрпризом стала розв'язка, і власне те, що я вийшла на найбільш позитивний з можливих, фінал.
Мальовка у вас така красива. *-*
Я не художниця, тому не вмію описувати якось професійно деталі, але мені просто імпонує ваш стиль. А ці очі гієн...поля...фінальний арт — краса.
Сценарно мені імпонує те, як ви мову ка*цапську передали в тексті, да і загалом ці відсилки до їхніх основних тез, які викликають хіба стурбований(?) сміх. А ці розмови з "батьком" у полі...такі по дитячому нескладні, але містять в собі маніфест всім нам. Вкотре повторюся, що історія якось так працює, що крім похвали і нічого додати.
Єдине на що вартуватиме звернути увагу, то підправити у налаштуваннях локалізацію, замінивши текст опцій на більш доречні назви, якщо ви плануєте ще вдосконалювати гру.
Успішного успіху вам у майбутніх проєктах, якщо вони плануються.~~
(Вирішила вам написати кодерка візуального роману "Розчаровані")
Извините, напишу на русском, так как я иностранка (не из России или Украины). Украинский язык понимаю примерно на половину.
Конечно, есть и недочёты, как рисовка поверх фото у фона с подсолнухами, но в общей композиции всех артов это не сильно бросается в глаза. В конечном итоге, всё же больше положительных эмоций от новеллы, так что не хочу сильно заострять внимание на недочётах. Самый последний арт и вовсе добил морально своей атмосферой и силой которой от него исходит, пробивает на слезу.
Успехов в дальнейшем )
Дякую вам!
Чудова алюзія на війну та російську пропаганду. Дуже глибока робота, в кінці навіть просльозився. Дякую за цю історію, вміння так майстерно зробити алюзію - це мистецтво.
Дякую! Рада чути, що вам сподобалося!
Той момент коли основна ідея новели схожа на ідею нашої, настільки що можна робити кросовер). (навіть в назві).
Ну і ви образили гієн з аналогією на р...ю, в пустелі де зазвичай вони живуть і де не є найбільшими хижаками, у них просто така доля (я розумію що це відсилка до Короля Лева чи Мауглі). Навіть тарганів би аналогія образила б. (та й наших щурів теж)) Не знаю можливо б пліснява...
Ще на що у мене аналогія то це на Аврору з Дитя Світла (Сhild of Light)
Що сподобалось - стиль, такий наче намальований олівцями.
Що не зовсім - ну... загальна ідея, що дівчинка слабка і повинна тікати щоб вижити. (хоча, можливо просто на інші гілки просто не вистачало часу)
Тобто я рекомендую до прочитання і отримав задоволення. Дякую!
Дякую!
Пх-пх, так, теж помітила деяку схожість в назві, але ще поки до вас не дібралась. Думаю, що реалізували цю ідею ми все одно по різному.
Я вибрала гієн як образ, оскільки вони "плямисті" (з відсилкою на військову форму), та щоб було ще протилежне від пташок, щось типу взагалі не сумісне і очевидне на "не брати\сестри" птахам.
Пх-пх, я розумію, ну що ж, буває. В мене в задумі і не було показати сильну дівчинку, яка з всім справляється. Адже саме тому, що вона не справляється - вона і потрапляє у "пташину казку" і переживає пройдені життеві події через призму цього світу.