Відкриваю гру без ніяких думок. Починаю читати і рзумію, що щось не так, дочитавши до гієн, я подумав що це просто такий ,,прикольчик,, з москалями, чи то російськомовними з своїм ,,руським міром,, в голові, але після літаків до мене дойшла ця алюзія, остання сцена з мамою, надзвичайно сильна, заставила мурашок пройтись по мені,

Дякую за чудову роботу!

Слава Україні!

Чудовий стиль візуалу, я не художник, тому про технічні деталі ніц не скажу, але саме стиль - супер. Дуже своєрідний і приємний, одразу впадає в око. Текст теж не підкачав. 

Дякую, прочитав із задоволенням.

Єдине, що муляло - в налаштуваннях "невидимий текст" замість "непрочитаний текст" ("unseen text"). Розумію, що там пропускати нічого, але просто груба помилка *вимкнув перекладача* 

Я рада що прочитала ваш візуальний роман. Взагалі, це той випадок коли ти читаєш, і захоплюєшся історією, цією алюзією на нашу реальність, і навіть на дрібні недоліки не хочеться звертати уваги. Я не знала до чого приведуть мене мої вибори (я чомусь якраз таки думала, що її мама вже давно померла), тому сюрпризом стала розв'язка, і власне те, що я вийшла на найбільш позитивний з можливих, фінал.

Мальовка у вас така красива. *-*
Я не художниця, тому не вмію описувати якось професійно деталі, але мені просто імпонує ваш стиль. А ці очі гієн...поля...фінальний арт — краса. 

Сценарно мені імпонує те, як ви мову ка*цапську передали в тексті, да і загалом ці відсилки до їхніх основних тез, які викликають хіба стурбований(?) сміх. А ці розмови з "батьком" у полі...такі по дитячому нескладні, але містять в собі маніфест всім нам. Вкотре повторюся, що історія якось так працює, що крім похвали і нічого додати. 

Єдине на що вартуватиме звернути увагу, то підправити у налаштуваннях локалізацію, замінивши текст опцій на більш доречні назви, якщо ви плануєте ще вдосконалювати гру. 

Успішного успіху вам у майбутніх проєктах, якщо вони плануються.~~

(Вирішила вам написати кодерка візуального роману "Розчаровані")